Фрагменти казки "Мрії збуваються" |
Сторінка 1 із 3 Веселі Літери
Того різдвяного вечора я чекав, коли надійде мій час посісти свого місця на вершечку ялинки. Інші звичайні дитячі іграшки займалися своїми справами. Лялька Ліза чемно і поважно сиділа на письмовому столі. Вона велика розумниця. Мені подобається охайна червона стрічка в її світлих кісках.
На пухнастому білому килимі вовтузиться і вдоволено чмихає іграшковий Ведмедик. Він приміряється, на якому боці краще полежати – на лівому чи на правому? З Ведмежатком я приятелюю багато років. Знаєш, що він полюбляє понад усе? Мед, байдики та пустощі! Або навіть усе разом! – Ніяк не можу прочитати ці слова! І букви несила запам’ятати! – раптом пролунав розпачливий голос. Звичайно, це не Ведмежатко! Це його найкращий друг хлопчик Тім. Насправді його звуть Тимофій. Але Тимко ще маленький хлопчик, тому вдома всі його звуть Тім, або й навіть Тім-Тім. Він сидить за величезним татковим столом та уважно розглядає «Абетку». До школи Тім ще не ходить, тому не все в нього ще клеїться з літерами… Але він дуже старається! Ось послухай… – То гачечки якісь, то рисочки… Так усе заплутано! Набридло! Краще буду грати! – сказав Тім і відсунув книжку… Почувши розмову своїх друзів, Ведмедик підібрався ближче до столу і сказав: |